За шклом йшли бульки й отара креветок.
Адмін відвернувся від акваріума й запитав:
– Пані Змія, Вас ще не препарували?
– Ні, пане Адмін.
– Тоді дайте пихнути.
Змія покірно зітхнула, дістала з правої кишені коробку «Віпаграна» й простягла Адміну. Накришивши декілька листків у самокрутку, адмін задумливо підпалив від простягнутого сірника.
Через десять хвилин він запитав:
– А як там справи на Ахматовій?
– Воюють, – просто відповіла Змія.
– А як почуває себе пан Щербет?
– Йому тяжко, – сумно сказала Змія.
– Це добре, – сказав Адмін, – у мене для нього є нове завдання…
А за шклом йшли бульки й отара креветок.
Глава 1
Доброї душі людина
Низька прокопчена стеля кабачка "Три равлика" був майже чорним від сажі, стіни були помальовані план-схемами акваріуму для новачка, щоб кожен з них знав з чого починати. Годували в кабачку не дуже добре, питво було ще гірше, але це не відлякувало його завсідників. Відлякувало їх інше. Знедавна в кабачок унадився заглядати писака фон Бершльос.
Ось і зараз він сидів у далекого столика, що був заставлений їжею на сімох, а пляшками на вісьмох. Бершльос був один і нікого не чекав. Іноді йому ставало сумно, він виймав з кишені вудку з дарчим написом "Форумлянину Щербету за звільнення Авторського Права від Старого Комп'ютера" і з влучністю істинного Альтуміського риболова влучав у тагрінів, що причаїлись у кутках.
– Розвели тут! – горланив він. – Бардак!
І дійсно, в кабаку був бардак.
Підлога була залита дешевим УДО, запльована й завалена недопалками. Складалось враження, що кожен вважав своїм обов'язком, якщо не наблювати на підлогу, то хоч би плюнути або що-небудь пролити. Раз по разу, наступаючи в калюжі й лаючись, проходили акваріумісти. За сусіднім столиком четверо павуководів брудно приставали до гарненької офіянтки. Їй це подобалось, і вона по-дурному гигикала. В кутку, втикнувшись лицем у салат з кальмарів, валявся п'яний акваріуміст без черевиків, зате в підтяжках. Іноді він починав невдоволено крутитись і видавав голосні непристойні звуки. Два тереріуміста, пиючи УДО біля стійки, тихо розмовляли про особливости АДАкваріумів. Молоденький аматор у компанії двох аматорок підозрілої зовнішности голосно розпинався про те, який він молодець, і як гарно він розмножує криль.
Бершльос відпив з кухля великий ковток акватану, подлубав виделкою в банці з креветками й пильним поглядом огледів оточуючу дійсність занепаду, зрідка затримуючи погляд на деяких видатних подробицях сновигаючих між столиками офіціянток.
– Які наволочі ці харацинники, – не очікувано для всіх сказав молоденький аматор, – я би їх усіх ставив через одного й нищив їхню ікру.
У помешканні запанувала тиша. Всі поглянули на Бершльоса. Бершльос виплюнув кусень креветки, встав, і, перекинувши три столики, рівним кроком підійшов до зарозумілого новачка.
– Жаба крильова, – процідив він і вліпив аматорові ляпаса.
– Пробачте, я не зовсім розумію… – пробелькотів здивований аматор.
Бершльос вийшов з себе й, схопивши ослінчика, гепнув його на голову невдалому неуку. Аматор упав, і Бершльос почав люто копати його ногами.
– Я – досвідчений розводчик Щербет і не дозволю брудному траволюбу паплюжити акваріуміста-харацинника!
Четверо павуководів кинулись роздіймати забіяк. Повеселівшого Бершльоса відтягли від стонучого аматора й, щоб заспокоїти, запропонували випити за Форум, за Адміна.
– Так, – сказав Бершльос, дещо заспокоївшись. Він випив кухоль УДО, рудий павуковод з готовністю налив другий, Бершльос випив ще. Аматор став йому не цікавий.
– Ну як же ж так, – зашепотів один із тераріумістів ридаючому аматору, – у присутності самого Бершльоса говорити таке про харацинників, так ще й у таких виразах! Я би Вас на його місці вбив.
– Бершльос – добра душа, – зітхнув другий тераріумістів, – я пам'ятаю три дні тому тут били японського дизайнера, так усі били ногами, а Бершльос – ні.
– Найдобріший чоловік, – підтвердив перший тераріумістів, і вони вивели аматора на свіже повітря.
Бершльос, обійнявшись з павуководами, голосно співав "Сера усім!".
П'яний акваріуміст підняв голову з салату, обвів зал каламутним поглядом і захоплено загорланив:
– Сєра назавжди!
Увесь зал підскочив, здійняв руки. Стіни здригнулись від реву у відповідь:
– Сєра вже скрізь!!!
А Бершльос до того часу вже спав. Снились йому альтуми, тайський крінум і тонник. Снились йому нерест хілодуса, купа ікри-личинок-мальків, а він підглядає за ними через мікроскоп.
Наразі він спить. Але рівно за сорок дві хвилини він прокинеться, щоб податись до Форуму на свою нелегкую роботу модера.
Низька прокопчена стеля кабачка "Три равлика" був майже чорним від сажі, стіни були помальовані план-схемами акваріуму для новачка, щоб кожен з них знав з чого починати. Годували в кабачку не дуже добре, питво було ще гірше, але це не відлякувало його завсідників. Відлякувало їх інше. Знедавна в кабачок унадився заглядати писака фон Бершльос.
Ось і зараз він сидів у далекого столика, що був заставлений їжею на сімох, а пляшками на вісьмох. Бершльос був один і нікого не чекав. Іноді йому ставало сумно, він виймав з кишені вудку з дарчим написом "Форумлянину Щербету за звільнення Авторського Права від Старого Комп'ютера" і з влучністю істинного Альтуміського риболова влучав у тагрінів, що причаїлись у кутках.
– Розвели тут! – горланив він. – Бардак!
І дійсно, в кабаку був бардак.
Підлога була залита дешевим УДО, запльована й завалена недопалками. Складалось враження, що кожен вважав своїм обов'язком, якщо не наблювати на підлогу, то хоч би плюнути або що-небудь пролити. Раз по разу, наступаючи в калюжі й лаючись, проходили акваріумісти. За сусіднім столиком четверо павуководів брудно приставали до гарненької офіянтки. Їй це подобалось, і вона по-дурному гигикала. В кутку, втикнувшись лицем у салат з кальмарів, валявся п'яний акваріуміст без черевиків, зате в підтяжках. Іноді він починав невдоволено крутитись і видавав голосні непристойні звуки. Два тереріуміста, пиючи УДО біля стійки, тихо розмовляли про особливости АДАкваріумів. Молоденький аматор у компанії двох аматорок підозрілої зовнішности голосно розпинався про те, який він молодець, і як гарно він розмножує криль.
Бершльос відпив з кухля великий ковток акватану, подлубав виделкою в банці з креветками й пильним поглядом огледів оточуючу дійсність занепаду, зрідка затримуючи погляд на деяких видатних подробицях сновигаючих між столиками офіціянток.
– Які наволочі ці харацинники, – не очікувано для всіх сказав молоденький аматор, – я би їх усіх ставив через одного й нищив їхню ікру.
У помешканні запанувала тиша. Всі поглянули на Бершльоса. Бершльос виплюнув кусень креветки, встав, і, перекинувши три столики, рівним кроком підійшов до зарозумілого новачка.
– Жаба крильова, – процідив він і вліпив аматорові ляпаса.
– Пробачте, я не зовсім розумію… – пробелькотів здивований аматор.
Бершльос вийшов з себе й, схопивши ослінчика, гепнув його на голову невдалому неуку. Аматор упав, і Бершльос почав люто копати його ногами.
– Я – досвідчений розводчик Щербет і не дозволю брудному траволюбу паплюжити акваріуміста-харацинника!
Четверо павуководів кинулись роздіймати забіяк. Повеселівшого Бершльоса відтягли від стонучого аматора й, щоб заспокоїти, запропонували випити за Форум, за Адміна.
– Так, – сказав Бершльос, дещо заспокоївшись. Він випив кухоль УДО, рудий павуковод з готовністю налив другий, Бершльос випив ще. Аматор став йому не цікавий.
– Ну як же ж так, – зашепотів один із тераріумістів ридаючому аматору, – у присутності самого Бершльоса говорити таке про харацинників, так ще й у таких виразах! Я би Вас на його місці вбив.
– Бершльос – добра душа, – зітхнув другий тераріумістів, – я пам'ятаю три дні тому тут били японського дизайнера, так усі били ногами, а Бершльос – ні.
– Найдобріший чоловік, – підтвердив перший тераріумістів, і вони вивели аматора на свіже повітря.
Бершльос, обійнявшись з павуководами, голосно співав "Сера усім!".
П'яний акваріуміст підняв голову з салату, обвів зал каламутним поглядом і захоплено загорланив:
– Сєра назавжди!
Увесь зал підскочив, здійняв руки. Стіни здригнулись від реву у відповідь:
– Сєра вже скрізь!!!
А Бершльос до того часу вже спав. Снились йому альтуми, тайський крінум і тонник. Снились йому нерест хілодуса, купа ікри-личинок-мальків, а він підглядає за ними через мікроскоп.
Наразі він спить. Але рівно за сорок дві хвилини він прокинеться, щоб податись до Форуму на свою нелегкую роботу модера.
влучно :) давно не читав чогось такого ж веселого!
ВідповістиВидалити